23-24 травня в Києві, в Українському Домі відбувся V КонгресНезалежної Асоціації телерадіомовників.

 Традиційно захід зібрав більшесотні національних та регіональних керівників та працівників медіа, якіупродовж двох днів дискутували на актуальні теми, пов'язані із менеджментом,технологіями, контентом, рекламою та аудиторію вітчизняних ЗМІ.

Відкрили V Конгрес НАМ 23 травня 2012 р. Давід Стулік, прас-аташеПредставництва ЄС в Україні, та Тетяна Лебедєва, почесний Голова НезалежноїАсоціації телерадіомовників. Зі слів пана Стуліка, ситуація із незалежністюЗМІ в Україні не найкраща, серед методів її покращення – створення в країнісуспільного мовлення. Як приклад прес-аташе навів Чехію, у якій існують чотиригромадські телеканали та дві громадські радіостанції, у яких одні з найвищих покраїні рейтинги з телеперегляду та радіопрослуховування. Допомагати упідвищенні рівня журналістики в Україні налаштований і Європейський Союз, якийвже сьогодні організовує для журналістів різноманітні навчання та закордонніпоїздки для переймання досвіду у колег. Тетяна Лебедєва погодиласяіз твердженням колеги про низький рівень громадської культури, зазначивши, щосуспільство ще не дозріло, аби громадські ЗМІ були відображенням йогозлободенних проблем.

Продовжився Конгрес Нам зустріччю із керівництвом Комітету зсвободи слова та інформації. За словами його Голови, ЮріяСтеця, серед актуальних питань діяльності Комітету – спрощенняпроцедури ліцензійності, розподіл частот на цифрове мовлення за принципомаукціону, обмеження втручання в медіа ринок регуляторних органів, підвищеннясеред журналістів відповідальності за контент, створення комісії із захиступрав неповнолітніх. Олена Бондаренко, перший заступник ГоловиКомітету, наголосила на відсутності інтересу журналістів до змін до Закону «Протелебачення і радіомовлення»: «Ми існуємо для того, щоб допомагати журналістамвиконувати свою роботу. Але журналісти не читають законів, особливо тих, якістосуються їхньої діяльності, їхніх прав та обов'язків. Оскільки вони не читаютьзаконів, вони не несуть своїми текстами ніякої соціальної відповідальності».

В іншому виставковому залі Українського дому в рамках V Конгресу НАМвідбулася низка секцій на тему цифрового мовлення. Розпочалася вонапрезентацією керівника компанії SES в Україні Онно Зонневельда натему «Як цифра змінює ландшафт медіа індустрії?». Зі слів панаЗонневельда, тривалість телевізійного перегляду у світі невпинно зростає,значною мірою йдеться про HD-телебачення – за прогнозами фахівців, до 2015року в Європі понад 80% домогосподарств використовуватимуть телебаченнянайвищої якості, що втричі більше, ніж на сьогодні. В Україні ж, на думку ОнноЗонневельда, серед актуальних тенденцій у галузі ТБ – розвиток платноготелебачення та вихід на український ринок міжнародних виробників платногоконтенту, типу Discovery.

Тему цифрового мовлення продовжила дискусія «Доставка бездротовогосигналу» за участі Івана Омельянюка, керівника компанії KvantEfir, КирилаМамая, працівника компанії Romsat, та Бенні Норлінга, директора з розвиткуринку CIS&CEE компанії SES, Люксембург. Учасники дискусії зійшлисяна думці, що наступний етап розвитку телебачення в Україні – це гібриднецифрове мовлення – поєднання доставки як аналогового сигналу, так і IPTV. Зіслів Івана Омельянюка, впровадження в Україні новихтелевізійних технологій гальмує сучасне законодавство, зокрема, на думкуспікера, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення повиннанадавати однакові ліцензії та права для різних видів мовників.

«Це вже не просто картинка, це вже мозок і мускули», - так охарактеризувавсучасне гібридне телебачення Кирило Мамай з компанії Romsat.На його думку, на заміну IPTV прийша технологія OTT (Over the top) – переглядтелебачення через Інтернет. Як наслідок, експерт переконаний, що у 2015 році ТВбуде присутнє на усіх мобільних пристроях.

Про невпинний розвиток HD-телебачення розповів іноземний спікер із компаніїSES, Бенні Норлінг. Зокрема пан Норлінг анонсував новинку компанії,яка з'явиться восени цього року – технологію SAT IP, яка конвертуватимесупутниковий сигнал високої якості в IPTV формат.

Про те, якою буде нова система телевізійних позначок для захистудітей від шкідливого контентудискутували представники Нацради зпитань телебачення та радіомовлення, працівники Інституту соціальної іполітичної психології НАПН України і Державної служби кінематографії.

Лариса Мудрак, заступник голови Національної ради з питань телебачення ірадіомовлення, зазначила, що згідно із Статтею 22 Розділу V «Захист неповнолітніх»Директиви ЄС, країни-члени мають вживати заходи для забезпечення того, щобтелевізійні трансляції, які здійснюються телекомпаніями під їхюрисдикцією, не містили будь-яких програм, здатних шкідливо впливати нафізичний, психічний або моральний розвиток неповнолітніх, зокремапрограм, що містять елементи порнографії та необґрунтованого насильства. ПаніМудрак навела приклади використання вікових позначок, піктограм контенту, яківикористовують сьогодні країни Європи. Зокрема, серед піктограм можливогошкідливого для дітей контенту, це асоціативні позначки насилля, жахів,дискримінації, наркотиків, статевих взаємин, брутальної мови. Віковіобмеження, як правило, регламентуються категоріями «Не рекомендовано до 6років, до 9 років, до 12 років, до 16 років, до 18 років». Сьогодні Нацрада зпитань телебачення та радіомовлення активно працює над розробкою маркуванняусіх телепрограм українського ТБ, окрім реклами.

Про розробку спільних позначок для телебачення, кіноіндустрії такомп'ютерних ігор виступила Лідія Клименко із Державної службикінематографії. На її думку, лише комплексний підхід із впровадження позначокматиме ефективний наслідок. Результати власного дослідження оприлюднилиспівробітники Інституту соціальної та політичної психології Національноїакадемії педагогічних наук України – Любов Найдьонова (заступникдиректора ІСПП НАПН), Наталія Череповська (старший науковийспівробітник ІСПП НАПН) та Михайло Найдьонов (провіднийнауковий співробітник ІСПП НАПН). Згідно з результатами опитування, проведеногосеред батьків, найшкідливішими для дітей є телепрограми статевого забарвлення(із традиційним, нетрадиційним та агресивним сексом), не менш небезпечними єпрограми, які містять жорстокість, насильство та агресію. Замикають перелікнебезпечного для дітей контенту на ТБ страх, наркотики, брутальна мова,алкоголізм, тютюнопаління та чорна містика.

На думку Ірини Опілат, члена Нацради з питань телебаченнята радіомовлення, оптимальний контент для дітей містять 5 супутникових каналівдитячого мовлення, які сьогодні функціонують в країні.

Продовжила тему законодавчих змін на V Конгресі НАМ презентація новоїредакції Закону України «Про телебачення та радіомовлення» за участі ДмитраКотляра, незалежного медіа експерта, та Ольги Большакової, керівника Центрузаконодавчих ініціатив НАМ.

Про інтелектуальність власність, зокрема про очищення прав нафільми дискутували Ігор Бондаренко, керівник юридичноговідділу компанії FilmUa Group та Тетяна Ліфер, юрист відділу юридичногосупроводу виробництва каналу СТБ. Модерувала розмову КатеринаМ'ясникова, виконавчий директор НАМ. Обидва учасники зайшлися на думці, щопри укладанні договору на авторські права, потрібна чітка логіка та розуміння –за що платить компанія чи канал. Зі слів пана Бондаренка, компанія FilmUa повністюкупує права на той чи інший музичний твір, відтак автор не має правапретендувати на додаткові винагороди за використання його роботи, основне вцьому процесі – чітке формулювання у договорі.

Завершувала перший день V Конгресу НАМ дискусія на тему «Ефективніметоди пошуку творчого персоналу». Дискутували Михайло Притула,виконувач обов'язків директора з персоналу каналу СТБ, Євген Федченко, директорШколи журналістики НУ «Києво-Могилянська академія» та Станіслав Шумлянський,директор «Молодого радіо».

Про класичну схему навчання журналістів у закладах освіти розповів ЄвгенФедченко, який зазначив, що в Україні існує 70 шкіл журналістики, навідміну від Іспанії, де кількість шкіл не перевищує позначки 40, а якість медіазначно вища. Канал СТБ у пошуку творчого персоналу використовує два методи –власну базу контактів та «сарафанне радіо». «Будь-які проекти на телебаченнізавжди обмежені бюджетами, і нам, при пошуку персоналу, важливо, аби талановиталюдина писала не один сценарій на рік, а п'ять чи шість. Тому основнимпоказником, яким ми керуємося, беручи людину на канал, є баланс міжталановитістю та продуктивністю», - розповів пан Притула.

Нагадаємо, V Конгрес НАМ відбувся в межах Українського медійного проекту«У-Медіа», що здійснює Інтерньюз Нетворк за підтримки Агентства США зміжнародного розвитку (USAID).

Партнери Конгресу – компанії Panasonic, SES, Pepsico та Український Дім.Генеральний телевізійний партнер Конгресу – Перший діловий канал. Генеральниймедіа партнер – інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Офіційний медіапартнер – інтернет-видання «Обозреватель». Інформаційні партнери – газета«День», інтернет-видання «Телекритика», «Медіабізнес», журнали «Телемир»,Mediasat та Український телекомунікаційний портал.