l-taras-shevchenko

Незабаром 200­річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. 10.07.2012 року в місті Запоріжжі, в день відзначення свята металургів, під час перебування делегації земляцтв областей України на запрошення губернатора області та мера міста

, (під керівництвом генерального директора МГО “Земляцтво Запоріжжя” Єльвіри Єрмолаєвої, яка була генератором поїздки) серед цікавих пізнавальних заходів проведено Всеукраїнську акцію “Тарасова верба”.

Славна запорізька земля і глибинним, звитяжним відлунням козацької доби, і хлібосольним, трудолюбивим народом, який своєю невтомно працею прагне збільшувати добробут та розбудову улюбленого міста.

З хлібом­сіллю зустріли на залізничному вокзалі делегацію киян перший заступник голови Запорізької обласної ради Олександр Клепаков та керуючий справами виконкому Запорізької міської ради Зінаїда Бойко. Обмінявшись теплими, щирими вітаннями, вирушили по наміченій програмі. Красень автобус з високопрофесійним водієм віз делегацію ошатними вулицями міста, славного історичним минулим та сьогоденням. Програма поїздки була дуже насиченою та цікавою. Після сніданку кияни взяли участь у відкритті пам’ятника Металургам, який до цього визначального дня був відреставрований. Велично здіймався монументальний образ трудівника – сталевара над площею, оточений зеленими шатами дерев та численними шанувальниками. Актив міста, області, керівництво промислового титану металургії, різних сфер життєдіяльності та запорізька громада прийшли цього сонячного дня на урочистий мітинг, присвячений знаменному дню Металургів. Сердечно та полум’яно лунали виступи патріотів козацького краю: губернатора області Олександра Пеклушенка, мера міста Олександра Сіна, першого заступника голови правління ОАО металургійного комбінату “Запоріжсталь” Олександра Путнокі та інших. Після привітання керівника делегації, генерального директора МГО “Земляцтво Запоріжжя” Єльвіри Єрмолаєвої та члена Ради земляцтва Олексія Окопного звитяжно пролунала пісня у виконанні волинянок Ганни Ярмолюк та Ганни Маковської. Їхні постаті в українському вбранні аж сяяли українською красою. По завершенню виступу меру міста Олександру Ченсановичу Сіну було вручено саджанець верби від верби, яку привіз із Казахстану (Кос­Аралу) в 1963 році Андрій Малишко і посадив на садибі Максима Рильського. Акція “Тарасова верба” проходить за підтримки меморіального музею­садиби Максима Рильського, благодійного фонду “Троянда й виноград” Максима Рильського, благодійного фонду “Небодарний цілитель”, Земляцтв областей України. Мер міста запевнив, що вербу буде посаджено і доглянуто.

Делегацію киян запросили відвідати Музей історії зброї, де зібрано колекцію зброї починаючи від середнього палеоліту (150000–40000 років до н.е.) до нинішніх часів. Приватна колекція вразила всіх присутніх повнотою зібрання та дизайном майстрів зброї. Музей започатковано в 2004 році, він є структурним підрозділом НПК ООО “Діана–92”. В його основі ­ приватне зібрання генерального директора Віталія Шлайфера. Коли під час розмови постало питання розширення теми козацької доби і більш фундаментального та естетично оздобленого її представлення, директор забажав піти назустріч громадській думці і навіть погоджується звести окреме, цілісне приміщення з відповідно довершеною архітектурою та дизайном для гідного представлення унікальної колекції в місті. Що, без сумніву, буде цікавим додатком до колоритного представлення Світової Колиски Козацького краю м. Запоріжжя, як для запоріжців так і численних гостей славного міста. Звісно, що такі ініціативи мають бути підтримані Запорізькою міською радою і для реалізації цього задуму має бути виділено відрізок землі, де постане мальовнича споруда з відповідною архітектурою та дизайном. Таким чином примноживши історичну скарбницю запоріжців.

Металургійний комбінат “Запоріжсталь” зустрів нас привітно і життєствердно. Директор з кадрів та соціальних питань, Заслужений працівник промисловості України Віктор Хелемендик вирує досвідом та знаннями. Дієво і конструктивно висвітлив він багатогранні напрями роботи комбінату. Особлива увага ветеранам, пенсіонерам, дітям. Продумано все, що може забезпечити їхне повноцінне життя. Звісно, що всі, хто працює, отримують все необхідне для повноцінної праці, відпочинку та розвитку. Конструктивно, дружньо, по­діловому відбулось засідання в кабінеті першого заступника голови правління ВАТ “Запоріжсталь” Олександра Путнокі. На всі запитання відповіді були всеохоплючими. Цікаву, змістовну і пізнавальну екскурсію організували по сталепрокатних цехах. Багато хто з киян був уперше на такому велетні, титані індустрії. Вражала розплавлена сталь, яка палаючим струменем виливалася з ковша, засліплюючи очі присутніх. Не менш цікаво було спостерігати, як блискавично біжить по ескалатору металева, розжарена стрічка сталі. Одягнені в каски та спецодяг, члени делегації на якусь мить відчули себе співучасниками колективу металургів. З вдячністю залишали цех. Весело обговорювали отриману інформацію, ділилися враженнями. А на киян вже чекав обід. Гостинні господарі щедро частували гостей. За столом велося невимушене спілкування. Усіх вразив виступ мера Олександра Сіна, який гарно володіє українським словом, глибинно знає історію козацької доби. І пісні, і вірші утішали присутніх, гармонійно наповнюючи їхні душі радістю спілкування.

Аж ось і острів Хортиця. Стрімкі скелі, валуни по Дніпру­Славуті, міцно опоясаному гідроелектростанцією. Все це вражало уяву. У музеї провели екскурсію, експонати представлено на високопрофесійному рівні. З вдячністю попрощавшись, переходили до козацького укріплення, де все зроблено сучасниками з великою відповідальністю та любов’ю. Всі занурилися в глибину віків до першовитоків козацтва. Частокіл, церква, будівлі – все немов дихає давниною. Відбулася передача Тарасової верби працівнику музею з тим, щоб на острові Хортиця росло дерево, в якому пульсує дух Великого Кобзаря. І в цехах комбінату, і з його керівництвом зробили на згадку фото з вишитим заповітом Тараса Шевченка.

Наш поступ продовжувався до приватного міського музею – галереї прикладної кераміки та живописної творчості Іллі та Олексія Бурлаїв. Відвідавши музей, дізналися, як він створювався, побачили старовинну фортецю родини Хілтманів побудови 18 століття на глибині 5 метрів. Автор музею невтомна, енергійна жінка Валентина Бурлай. Членів делегації вразив один із експонатів – фото генерального директора МГО “Земляцтво Запоріжжя” Єльвіри Єрмолаєвої, яку, як виявилось, пов’язує давня дружба з господинею цього прекрасного музею­галереї.

Перебування в Запоріжжі подарувало всім незабутні враження і велику насолоду зустрічі з прекрасним і безсмертним.

Супроводжувала нас чарівна жінка, мудра і толерантна – керуючий справами виконкому Запорізької міської ради Зінаїда Бойко. Сердечно і щиро дякуючи всім тим, хто доклав своїх духовних, інтелектуальних та фінансових сил до реалізації поїздки, делегація повернулася до столиці.

Заслужений працівник культури України,
заступник директора МГО “Земляцтво Придніпров’я”,
Почесний громадянин с.Шевченкове (батьківщина Тараса Шевченка),
поетеса Зоя Ружин
 
Материал предоставлен газетой "Запорозька Січ"