Бізнес-спільноти - це інструмент для розвитку і бізнесу, і його власника. Але досі багато українських підприємців скептично ставляться до такого інструменту. А є й ті, хто не знає про його існування. І те, й інше погано для вітчизняного бізнес-клімату загалом.
Кружок для тих, кому нудно
Саме так про бізнес-клуби відгукуються скептики. Такі люди переконані, що будь-які бізнес-спільноти – це своєрідний гурток за інтересами. Туди приходять поговорити про життя ті, кому зайнятися більше нема чим.
Це застаріла думка. У XVIII-XIX столітті у Британії існували джентльменські клуби. Туди люди дійсно приходили поспілкуватися, відпочити, відволіктися від роботи та сімейних турбот.
Сучасні бізнес-клуби фокусуються на обміні досвідом серед підприємців. Вони створюють простір, де власники та топ-менеджери можуть обговорювати ділові проблеми та допомагати один одному у їх вирішенні. Одним із перших таких бізнес-клубів став Young Presidents' Organization. Його заснував американський підприємець Рей Хікок у 1950 році. Наразі в цій організації близько 30 000 учасників у 142 країнах.
Окрім вирішення проблем власного бізнесу, ділові спільноти часто виступають у вигляді драйвера політичних та економічних перетворень, а їхні представники беруть участь у розробках тих чи інших законів.
В Україні прикладом такого драйвера є СУП – Спілка українських підприємців. Саме ця організація стала одним із ініціаторів ідеї створення Бюро економічної безпеки, наприклад, або запровадження електронних трудових книжок.
Українські бізнес-клуби активізували процеси вирішення ще однієї проблеми – передачі бізнесу у спадок та створення бізнес-династій. У нас у країні такої практики досі немає. Створити її треба, бо сімейні бізнеси – це сильний драйвер для економіки. На відміну від інших бізнесів вони зацікавлені не в короткостроковій вигоді, а мислять на покоління вперед, тому що від цього залежить виживання не тільки бізнесу, а й сім'ї. Як результат, заробляють такі компанії теж більше. За різними даними, вони виробляють приблизно 70-90% світового ВВП щорічно, створюють від 35% до 80% робочих місць.
Що дають бізнес-клуби підприємцю
1. Можливість особистого зростання та масштабування бізнесу.
Всі бізнес-спільноти проводять тренінги, дискусійні панелі, зустрічі, на які часто запрошують великих бізнесменів та інвесторів із різних країн. На них обговорюють проблеми бізнесу, шляхи їх вирішення, будують прогнози. Такі заходи - найкращий спосіб дізнатися, чим живе ваша галузь, в який бік рухається і куди, відповідно, вам рухатися. Деякі клуби навіть розвивають власні програми підтримки бізнесу.
2. Можливість знайти партнерів, клієнтів, менторів.
Де ще керівник великої компанії безкоштовно обговорить ваш бізнес з вами і навіть запропонує своє менторство? У бізнес-клубах таке реальне. СЕО великих компаній часто стають наставниками для молодих підприємців переважно тому, що їм цікаво спробувати себе у новій ролі. Або тому, що таке спілкування може в майбутньому вилитися у вигідну угоду. Великі бізнес-клуби навіть реалізовують проекти світового рівня.
3. Можливість знайти топ-менеджерів.
Будь-який рекрутер скаже: кандидатів на вакансію потрібно шукати там, де вони найбільше тусуються. Бізнес-клуби – це та сама тусовка. Вона збирає разом управлінців різного рівня, і цим можна і потрібно користуватися під час пошуку топів.
Які бувають бізнес-клуби
Відкриті та закриті, незалежні та такі, в яких членські внески розподіляються між бенефіціарами клубу. Останнє, до речі, завжди ризиковане – немає гарантії, що членські внески, які ви платитимете, підуть на потрібну справу, а не просто осядуть у чиїхось кишенях.
У відкриті бізнес-клуби вступити може будь-хто, а щоб потрапити до закритих, потрібно пройти відбір.
Союз українських підприємців – це приклад відкритого бізнес-клубу. Вступити до нього може як мікропідприємець, і власник великого бізнесу. З одного боку, такий підхід зручний, він дозволяє власникам різного рівня вільно спілкуватися та обмінюватися ідеями. З іншого боку, відкриті бізнес-клуби не можуть гарантувати безпеку. Вони не проводять суворих перевірок репутації своїх учасників. Тому у вас немає гарантій, що людина, з якою ви познайомилися у клубі, може бути надійним партнером у бізнесі.
У цьому плані закриті бізнес-спільноти набагато ефективніші. У деякі з них можна вступити лише на запрошення учасників, в інші – після сплати дуже високого членського внеску.
Такі організації, як Big money club, пішли ще далі. Тут репутацію претендента аналізують з допомогою процедури OSINT (open source intelligence – аналіз відкритих джерел). Також проводиться перевірка фінансових показників бізнесу претендента, а кожен із кандидатів підписує документ про згоду на обробку своїх персональних даних. Все це для того, щоб об'єднати всередині клубу лише надійних людей.
Але є нюанси
Українські підприємці не надто активно вступають до бізнес-спільноти. Основних причин є три.
1. Низька обізнаність. Багато хто взагалі не знає, що таке бізнес-клуби і як вони працюють. Для вирішення питання потрібна просвітницька програма, зокрема, з боку держави. Але такої програми немає, і навряд чи вона з'явиться незабаром.
2. Небажання сплачувати внески. Хороший бізнес-клуб – це завжди незалежна організація, яка існує насамперед за рахунок членських внесків. Сума внесків різна, коливається від кількох тисяч до десятків тисяч доларів на рік – тут все залежить від розміру бізнесу та інших факторів.
3. Локальність. Більшість бізнес-клубів в Україні діють у великих обласних містах, таких як Київ, Львів, Харків. Вони не мають філій у невеликих населених пунктах, і це впливає на залучення нових членів. Не кожен підприємець захоче їздити, скажімо, з Бердянська до Києва по десять разів на рік, щоб відвідати заплановані клубом заходи.
Підбиваючи підсумок
В Україні за останні роки сформувався потужний інструмент для підтримки бізнесів та як наслідок економіки. Бізнес-клуби вже зараз змінюють діловий простір України. Але перед ними стоїть безліч викликів, які потрібно вирішувати, у тому числі за допомогою держави.
джерело: forbes.ua
